Перейти до основного вмісту

Рождественское пожелание: Напишите мелом утром рано-рано на асфальте строчку «Я счастливой стану…»


Если вас нежданно вдруг толкнули в спину,
Предали и в сердце подложили «мину»,
Главное – не падать… На ногах держитесь
И к своим проблемам просто присмотритесь…
… Нет назад дороги! Если жизнь толкнула,
Это значит, просто внятно намекнула,
Что нельзя сдаваться и стоять на месте.
Вы вперёд идите, напевая песни…

Если в час тяжёлый вдруг друзья сбежали,
Значит, эти люди просто блефовали…
И не стоит плакать над такой потерей…
Друг в беде и в счастье не захлопнет двери…
Нам судьба всё время делает подсказки,
Оголяет души и срывает маски…
Глупые ошибки – результаты стресса.
Каждая лягушка хочет стать принцессой…

Только и принцесса может стать лягушкой,
Если принц заветный убежит с подружкой…
На чужом несчастье не возводят замки…
Хищными бывают и самцы и самки…
Если над семьёю вдруг нависли тучи,
То настало время – ближе стать и лучше.
Горе не сломает, ветер не разрушит
То, что создавали родственные души…
Напишите мелом утром рано-рано
На асфальте строчку «Я счастливой стану…»
Ангел наши мысли пишет на листочек…
Так что избегайте негативных строчек…

Автор -  Феликс Гринберг

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спакувала в валізу іще одну Осінь...

Спакувала в валізу іще одну осінь. Стало важче нести. Стало більше "було". Ще одна павутинка заплуталась в коси, Ще одна борозенка зорала чоло . У букетику "буде" поменшало квітів, У молитвах ранкових побільшало слів. Щиро дякую Богу за рОки прожиті, За щасливі хвилини і ночі без снів. А з-за обрію сонце надії виносить, Будуть вЕсни і літо, і квіти в саду. Ще не фініш, я просто іще одну осінь Спакувала в валізу і далі піду. Спакувала в валізу іще одну Осінь... О.Грейнер

Та війна жорстока…Люта ..Підла…Зла… Осінь близько-близько….А в душі зима….

  Поспішає літо..Як і все життя… Час немов крізь сито все пересіва… Добре і погане…Радісне …Сумне.. Все минулим стане…Грішне і святе… Поспішає літо, ніби навмання … Всі дороги в осінь …Колеться стерня… І не зупинити часу, а ні мить… І болюче надто…Не переболить… Поспішає літо .. Хмуриться….Дощі… Не збулось багато…А могло б «Якби..»… Та війна жорстока…Люта ..Підла…Зла… Осінь близько-близько….А в душі зима….   11.08.2023                 Автор: Лариса Юсковець

"Кричали ледарі: "Нам лідера! Хоч поганенького! Аби!"

З днем народження, вельмишановна пані Ліно!    "Кричали ледарі: "Нам лідера! Хоч поганенького! Аби!" На цю біду немає лікаря... Не дай Бог, бути лідером юрби! Шакали знову ошукали, тепер вони вже не шакали, тепер вони: то "за", то "проти", то шахраї, то патріоти. Доборолися! Добалакались! Досварилися, аж гримить! Україно, чи ти була колись незалежною хоч на мить: від кайданів, що волю сковують, від копит, що у душу б'ють, від чужих, що тебе скуповують, і своїх, що тебе продають?! Популяція! Нація! Маси! І сьогодні, і вчора, й колись українського пекла гримаси упеклися мені. Упеклись! Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство, і віки без голів'я вогонь, - хай він спалить усе це нікчемство, українського пекла вогонь!"                    Л. Костенко