Перейти до основного вмісту

Мы распыляем жизнь на сумрачную скуку, на "имидж" и "престиж", ненужную науку, на ложь и хвастовство, на дармовую службу. На что мы тратим жизнь?...

                           На что мы тратим жизнь

На что мы тратим жизнь!На мелочные ссоры,
На глупые слова, пустые разговоры,
На суету обид, на злобу-вновь и вновь.
На что мы тратим жизнь...
          А надо б на любовь.
Сжигаем жизнь до тла всё на пустое что-то-
На нудные дела, ненужные заботы...
В угоду обществу придумываем маски...
На что мы тратим жизнь!
         А надо бы на ласки.

Мы распыляем жизнь на сумрачную скуку,
На "имидж" и "престиж", ненужную науку,
На ложь и хвастовство, на дармовую службу.
На что мы тратим жизнь?...
          А нужно бы на дружбу.
Куда-то всё спешим, чего-то добываем.
Чего-то ищем всё- а более теряем;
Всё копим-золото, тряпьё и серебро...
На что мы тратим жизнь!
         А надо б на добро.

Волнуемся, кричим, по пустякам страдаем;
С серьёзностью смешной вещички выбираем.
Но сколько не гадай- всё выберешь не ту.
На что мы тратим жизнь...
         А надо б на мечту.
Боимся радости, боимся верить в сказки,
Боимся и мечты, и нежности, и ласки;
Боимся полюбить, чтоб после не тужить...
На что мы тратим жизнь?!
        А надо просто жить!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спакувала в валізу іще одну Осінь...

Спакувала в валізу іще одну осінь. Стало важче нести. Стало більше "було". Ще одна павутинка заплуталась в коси, Ще одна борозенка зорала чоло . У букетику "буде" поменшало квітів, У молитвах ранкових побільшало слів. Щиро дякую Богу за рОки прожиті, За щасливі хвилини і ночі без снів. А з-за обрію сонце надії виносить, Будуть вЕсни і літо, і квіти в саду. Ще не фініш, я просто іще одну осінь Спакувала в валізу і далі піду. Спакувала в валізу іще одну Осінь... О.Грейнер

Та війна жорстока…Люта ..Підла…Зла… Осінь близько-близько….А в душі зима….

  Поспішає літо..Як і все життя… Час немов крізь сито все пересіва… Добре і погане…Радісне …Сумне.. Все минулим стане…Грішне і святе… Поспішає літо, ніби навмання … Всі дороги в осінь …Колеться стерня… І не зупинити часу, а ні мить… І болюче надто…Не переболить… Поспішає літо .. Хмуриться….Дощі… Не збулось багато…А могло б «Якби..»… Та війна жорстока…Люта ..Підла…Зла… Осінь близько-близько….А в душі зима….   11.08.2023                 Автор: Лариса Юсковець

"Кричали ледарі: "Нам лідера! Хоч поганенького! Аби!"

З днем народження, вельмишановна пані Ліно!    "Кричали ледарі: "Нам лідера! Хоч поганенького! Аби!" На цю біду немає лікаря... Не дай Бог, бути лідером юрби! Шакали знову ошукали, тепер вони вже не шакали, тепер вони: то "за", то "проти", то шахраї, то патріоти. Доборолися! Добалакались! Досварилися, аж гримить! Україно, чи ти була колись незалежною хоч на мить: від кайданів, що волю сковують, від копит, що у душу б'ють, від чужих, що тебе скуповують, і своїх, що тебе продають?! Популяція! Нація! Маси! І сьогодні, і вчора, й колись українського пекла гримаси упеклися мені. Упеклись! Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство, і віки без голів'я вогонь, - хай він спалить усе це нікчемство, українського пекла вогонь!"                    Л. Костенко