Кава для панянок від Катерини

НАТХНЕННО-ПРИМХЛИВА Ця осінь сьогодні натхненно-примхлива, Їй вітер шепоче звабливі слова. Я вкотре милуюсь народженням дива. Ця осінь сьогодні жива. Ця осінь сьогодні окрилена й вільна, А вітер для неї, мов бажаний гість. "Мабуть, я від щастя здаюсь божевільна!", - Так осінь мені відповість. Ця осінь розкішна і лагідний вітер Насправді такі і далекі, й чужі. Сховаю цей Богом сотворений витвір У скриньку своєї душі. © Христина Кравчишин

Лелека.  Шупляк Олег А ЇЙ БИ ВОЛІ... А Їй би волі... А Їй би крила... Вона б додому Сама летіла. А Їй так мало Для щастя треба: А Їй би Маму І клаптик неба. А Їй би вітру, Що з України... А Їй би квітку, Що з полонини... А Їй би вдома Себе лишити... Життєву втому Кудись згубити... Бо вдома - вільна... Бо вдома - крила... Бо вдома - сильна... А там - безсила... Бо вдома - пташка, Яка літає.... А там... там важко... Там крил немає.... © Христина Кравчишин

Серед жінок Вона не ідеальна, Але така єдина з-поміж них. Комусь проста, для когось - надзвичайна. Комусь любити можна, комусь - гріх. Розгадана й таємна водночас. Комусь буденна, а комусь - святкова. Кому яка покаже тільки час! Хтось буде берегти усе життя. Комусь так ясно сонечком засвітить, Комусь не відповість на почуття! Хтось скаже: "Ні, повір, Вона свята!" Хтось не збагне, за що Її кохати, В той час як іншим буде дорога! Та чимось особлива з-поміж них! Її забути - справа це звичайна. Та надзвичайним є знайти таких! Така одна: і звична, й загадкова, Хтось пройде повз й ніколи не помітить, Хтось скаже: "В Ній гріхів не зрахувати!" Серед жінок Вона не ідеальна, Та чимось особлива з-поміж них! Її забути - справа це звичайна. Та надзвичайним є знайти таких! Христина Кравчишин. Львів. 11.11.2016р.