Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з міткою "подруга"

Ми стільки разом у житті зробили кроків, що над усе цінуємо ліризм...

Я осінь запрошу на кави філіжанку. Поставлю стіл у яблуневому саду. Накрию теплим пледом коліжанку, щоб не промерзла часом на біду... Шалено любимо яскравий романтизм. Ми стільки разом у житті зробили кроків, що над усе цінуємо ліризм... Ми ж бо ровесниці, подруги стільки років. Лора Янош@2016р . Сторінка автора на Фейсбуці: https://www.facebook.com/profile.php?id=100009253599457&hc_ref=ARQSHAKq8sJ0R0LScq5-9o1AzpSRnbWu4gK0npBUxn_nkM9wDHd1gz55Vsi8KO2ztYQ&fref=nf&__xts__[0]=68.ARCnc7G14VnPxhaFu4w7pC1w1xCB-mVayTJqlLuYzT4jdJTIDNY0CX_gw3kHpTD4OT6e0ALKTjKDC29AwAvtS4fTS3y109CbQMucxk8xoomZCj7dBH5u5ovP_7R_Qvwp3rpk7wUiGNy2WSQk2RiWENn2E7QyHaN5kUv4wvJw0c6SQ49epTNQzA&__tn__=CH-R

Давай, подруга, выпьем за друзей. За тех, кто разделяют боль и радости...

Давай, подруга, выпьем по чуть-чуть Что бы по-женски были мы счастливыми. И пусть печали-горести пройдут, А от невзгод мы становились сильными. Давай, подруга, выпьем за друзей. За тех, кто разделяют боль и радости. И поделившись щедростью своей, Взамен же не попросят даже малости. А третью, как и надо - за любовь! В сердцах пусть это чувство не угаснет. И пусть играет в наших жилах кровь И будем, как весна, всегда прекрасны! А напоследок - выпьем за врагов. За то, что бы у нас хватало силы С достоинством царицы дать отпор, А пораженье - принимать красиво! Татьяна Притула , 2008