Перейти до основного вмісту

Публікації

Вже неминуче буде сніг

З хвилини на хвилину…  Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину.  За ногу вхопить вітер дим, А сніг і дим завіє, щ е й білим язиком твердим Прилиже дим, як вміє. Хвоста розпушить курці сніг і  пожене за вітром, Останні яблучка із ніг з іб’є із віт над світом. До айстр останніх припаде г убами сніговими І тихо їм щось доведе, і  забіліє з ними… Під самим садом обрій ліг н а сіру павутину… Вже неминуче буде сніг з  хвилини на хвилину… Микола Вінграновський
Останні дописи

Осіння жінка, скільки в ній тепла...

  Осіння жінка, скільки в ній тепла. І скільки мудрості в очах, думках і діях. Її весна давно вже відцвіла. Попереду зима у сніговіях. Осіння жінка в шалі до колін. В картатому пальті із кашеміру. На пальчику в перстенику рубін, А навкруги повітря з еліксиру. Бо це вже осінь, це її пора. Усе вона посіяла й зібрала. Вже виросла шовковая трава, Уже вона й під вишнею зів'яла. А жінка йде, а вітер дме в лице. А кроки вже не ті, хода повільна. А осінь пише долю олівцем І тисне серденько сорочечка натільна. І погляд ловить фальш і пустоту. Раніше фальш вона не помічала. І бачить стежку в зими золоту - Такої теж вона ще не топтала. Осіння жінка. Скільки в ній життя. Історій про кохання, дружбу й зраду. Попереду все більше каяття. А сто гріхів - вони уже позаду. Г. Потопляк.

А вже осінь запросили на гостини?

  Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить:  – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не всі, не всі, хоч ягідку облиш! Одна пташина так мене просила! Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш. І просто осінь щоб була красива. Ліна Костенко

Дай, Боже, пережити цю війну, не впасти духом, не зламатись...

  Гурт "Еней" (Польща) присвятив пісню "Біля тополі" українським військовим, які загинули за Україну... Дай, Боже, пережити цю війну, Не впасти духом, не зламатись. Дай, Боже, не пізнати чужину, У ріднім домі миру дочекатись. Дай, Боже, лиш надійне укриття, Від куль ворожих і ракет у небі. Дай, Боже, зберегти своє життя, Щоб іншим помагати у потребі. Дай, Боже, сили, витримки подай. І щоб зневіра потайки не кралась. Дай, Боже, захистити рідний край, Щоб наші діти жити тут зостались. Дай, Боже, світлої надії на добро, І на Твою одвічну справедливість. Прийде кінець, розвіється все зло І зійде на Вкраїну Божа милість. Наталія Кішовар (Черній)

Коли ти почнеш фарбувати волосся...

Коли ти почнеш фарбувати волосся для того, щоб просто не бути сивою тоді я спитаю «скажи чи вдалося поруч зі мною стати щасливою» коли ти почнеш розбавляти мартіні для того, щоб просто не бути п’яною тоді я спитаю тебЕ на коліні «скажи чи була ти зі мною коханою» і нехай я ніколи не питиму пива і нехай я постійно вставатиму зрАна лиш би тільки почути твоє «я щаслива» лиш би тільки почути твоє «я кохана»... (с ) Dmytro Oryshkevych

Я з тих жінок, які радіють теж чужому щастю і моляться, щоб Бог усіх беріг...

  Я з тих жінок, В яких завжди все добре! Навіть, коли від болю стигне кров... І, коли серце від образи стогне, Я посміхаючись щиро... Знов і знов... Я з тих жінок, В яких завжди все супер! І про яких розказують байки... Яких не люблять ненависні люди, Бо не такі ми зовсім, як вони! Я з тих жінок, В яких завжди все класно! Які сміються щиро аж до сліз... Які радіють теж чужому щастю І моляться, щоб Бог усіх беріг... Я з тих жінок, яких усе "в ажурі"... Завжди... Хоч забинтована душа... Не піддаємось жодній ми дресурі Хоч зранені, та сильні в нас серця. Я з тих жінок, Які завжди щасливі ! Де б не були ми, Де б ми не жили.... І наша сила у любові й вірі... Нас обіймає сам Господь крильми! Автор Анна Головач

І коли буря стихне, ти сам не зрозумієш, як зміг пройти крізь неї та вижити

  І коли буря стихне, ти сам не зрозумієш, як зміг пройти крізь неї та вижити. Ти навіть не одразу повіриш, що вона справді відступила. Зрозуміло буде лише одне. Ти вийдеш із цієї бурі не таким, яким був до неї. У цьому є сенс бурі. Харукі Муракамі