Спакувала в валізу іще одну осінь.
Стало важче нести. Стало більше "було".
Ще одна павутинка заплуталась в коси,
Ще одна борозенка зорала чоло.
У букетику "буде" поменшало квітів,
У молитвах ранкових побільшало слів.
Щиро дякую Богу за рОки прожиті,
За щасливі хвилини і ночі без снів.
А з-за обрію сонце надії виносить,
Будуть вЕсни і літо, і квіти в саду.
Ще не фініш, я просто іще одну осінь
Спакувала в валізу і далі піду.
Спакувала в валізу іще одну Осінь...
О.Грейнер
T
ВідповістиВидалитиНеймовірно, захоплююсь,коли читаю наче душею відчуваю кожний рядок,кожне слово .
В минулому теж писала,зараз пауза,дуже хотіла б придбати Вашу добірку,якщо можна?☺️