Спакувала в валізу іще одну осінь.   Стало важче нести. Стало більше "було".   Ще одна павутинка заплуталась в коси,   Ще одна борозенка зорала чоло .      У букетику "буде" поменшало квітів,   У молитвах ранкових побільшало слів.   Щиро дякую Богу за рОки прожиті,   За щасливі хвилини і ночі без снів.     А з-за обрію сонце надії виносить,   Будуть вЕсни і літо, і квіти в саду.   Ще не фініш, я просто іще одну осінь   Спакувала в валізу і далі піду.    Спакувала в валізу іще одну Осінь...      О.Грейнер     
Про життя, про жінок, і про мене, зокрема...

Коментарі
Дописати коментар