Живи цей день, немов би він один! Один - єдиний! І найкращий в світі!

Світанок
Ця ніч мине. І темрява відступить.
Нехай здається, що життя так лупить,
Що сил немає, і навколо - пекло.
Та йде світанок.
Він вже недалеко.
А перед ним завжди темніше небо.
Все це - життя.
Все витримати треба.
І це свобода, що не говори:
Радіти світлу, вранішній зорі,
Стрічати день і проводжати вечір.
Нехай усе й відразу - та на плечі!
Немов тягар, що нести нам несила...
Але поглянь!
Земля яка красива!
Все перемелеться.
Із борошна отого
Собі хлібину спечемО в дорогу.
В нову дорогу.
До нових вершин.
Живи цей день, немов би він один!
Один - єдиний!
І найкращий в світі!
Заради нього варто все стерпіти...
Так кожен день.
І кожен вечір, й ранок...
Хай чорна ніч.
Але який світанок!

Автор - Оксана Бохонко

Коментарі

Спакувала в валізу іще одну Осінь...

Спакувала в валізу іще одну осінь. Стало важче нести. Стало більше "було". Ще одна павутинка заплуталась в коси, Ще одна борозенка зорала чоло . У букетику "буде" поменшало квітів, У молитвах ранкових побільшало слів. Щиро дякую Богу за рОки прожиті, За щасливі хвилини і ночі без снів. А з-за обрію сонце надії виносить, Будуть вЕсни і літо, і квіти в саду. Ще не фініш, я просто іще одну осінь Спакувала в валізу і далі піду. Спакувала в валізу іще одну Осінь... О.Грейнер

Докладніше

Я налию у горнятко щастя...

Я налию у горнятко - ЩАСТЯ Зранку, коли сонечко зійде. Розпалю із доброти багаття, Нехай в дім, тихесенько зайде. Намалюю на листочку - ВІРНІСТЬ, Коли день постукає в вікно. Прожену всю злобу, підлість І спряду з любові волокно. Заплету із ніжності, товстезну косу Коли вечір підморгне мені. І в холодних волошкових росах, Простелю, всі поцілунки запашні. Заспіваю із турботи - колискову, Коли ніченька до мене прилетить. І складу букет із почуттів бузкових, Нехай в мене на столі стоїть. Подарую потім, по частинці, Коли ранок, знов прийде Запакую кожному в торбинці, Нехай теж в горнятко покладе. © Аліна Войтенко

Докладніше

Альберт Эйнштейн - великий аутист

В науке немало ярких ученых, которые вплотную подошли к аутизму, не переступив грань патологии, - Ньютон, Эйнштейн, Дарвин, Больцман, Планк, Менделеев, Карно, Эренфест, Шредингер и многие другие. Эйнштейн в детском возрасте держался вне сверстников. До 7 лет до навязчивости повторял одни и те же предложения. Однако он всю жизнь сохранял благоговейное удивление, испытанное им в 5-летнем возрасте от компаса и в 12-летнем - от геометрии. Не мог вписаться в каноны обучения и карьеры. Ненавидел зубрежку и в 15 лет выбыл из школы. Политехнический институт закончил, но вызвал такую враждебность профессоров, что научную работу в нем продолжить не смог. Только через 2 года нашел постоянную работу. К науке она отношения не имела - патентное бюро в Берне. Именно там чиновник выполнил работы по специальной теории относительности. На протяжении всей жизни Эйнштейн не умел обеспечивать себе средства к существованию общепринятым путем. Для аутичных личностей это не редкость. Совершенно н

Докладніше

Кава для панянок від Катерини

Шукати в цьому блозі