Живи цей день, немов би він один! Один - єдиний! І найкращий в світі!

 

Світанок

Ця ніч мине. І темрява відступить.
Нехай здається, що життя так лупить,
Що сил немає, і навколо - пекло.
Та йде світанок.
Він вже недалеко.
А перед ним завжди темніше небо.
Все це - життя.
Все витримати треба.
І це свобода, що не говори:
Радіти світлу, вранішній зорі,
Стрічати день і проводжати вечір.
Нехай усе й відразу - та на плечі!
Немов тягар, що нести нам несила...
Але поглянь!
Земля яка красива!
Все перемелеться.
Із борошна отого
Собі хлібину спечемО в дорогу.
В нову дорогу.
До нових вершин.
Живи цей день, немов би він один!
Один - єдиний!
І найкращий в світі!
Заради нього варто все стерпіти...
Так кожен день.
І кожен вечір, й ранок...
Хай чорна ніч.
Але який світанок!

Автор - Оксана Бохонко