Бувають дні, які хотілось би поставити на повтор,
Допиваючи каву ранкову, натискаючи клавішу play,
Жодних рухів раптових, пильним поглядом в монітор.
А чи ні, краще тілом мандруючи, поміж хвилей знайомих алей.
Допиваючи каву ранкову, натискаючи клавішу play,
Жодних рухів раптових, пильним поглядом в монітор.
А чи ні, краще тілом мандруючи, поміж хвилей знайомих алей.
Ті дороги так звичні й відомі, ті помилки прожиті давно,
Їм логічне завершення мати, нам наданий життєвий урок.
Старі спогади в пам"яті зринуть, в поєданні зі старішим вином,
І солодким недугом постануть із прочитаних сторінок.
Їм логічне завершення мати, нам наданий життєвий урок.
Старі спогади в пам"яті зринуть, в поєданні зі старішим вином,
І солодким недугом постануть із прочитаних сторінок.
Незліченний той час минулий, та, на жаль, не триває вічність,
Завузький кругозір у людей в чиїй владі безмежний простір,
Те, що мають псують і не цінять, лиш пізніш надають величність,Все тим дням, які хочеться так, все ж поставити на повтор.
Завузький кругозір у людей в чиїй владі безмежний простір,
Те, що мають псують і не цінять, лиш пізніш надають величність,Все тим дням, які хочеться так, все ж поставити на повтор.
Автор: Ольга Варнавська
Коментарі
Дописати коментар