Іноді треба злетіти, щоб впасти. Іноді падають, щоб цінувати політ.

· 

Люди трапляються без глибини,
А бувають - без дна.
Як би ти це перевірив, якби не пірнав?
Як би знав?
Люди бувають камінням, ламають хребти. 
Та підставляєш їм спину, бо раптом і ти
Каменем станеш для когось.
Надгробним?
Наріжним?
Тим, що на серце лягає
Чи в пазусі ріже?
Тим, що жбурнуть у безвинного?
Час розкидати.
Тим, що зберуть і збудують алтар або хату?
Тим, про який згодом будуть казати "скрижалі"?
Як би ти це перевірив інакше?
На жаль
Чи на щастя.
Іноді треба злетіти, щоб впасти.
Іноді падають, щоб цінувати політ.
В болю мільйони облич, та найбільше болить
тим, хто здався.

Люди бувають без світла,
тепла, кольорів.
Як би ти це перевірив, якби не горів?
Якби не зігрів?

Є люди-хащі і є люди-путь.
Є люди-пам'ять і люди-забудь.
Є люди-тиша і люди-слова.
Як би ти знав це, якби не бував
кожним із них в певний час, в певнім місці?
Є люди-сонця, зірки, люди-місяці.
люди із льоду, вогню, із води.
Люди зі слави й ганьби.
Кожен із них - то є ти,
А тому не суди,
А люби!

Svitlana Didukh Romanenko