Пам'ять прагне чогось забутого, все шукає якогось спогаду…

Художница - Наталья Деревянко

Понад шляхом моїми орбітами
Білі птахи кружляють бранцями,
Ходить пам'ять моя під вікнами
І по рамах вистукує пальцями.

Ясноокі шукає барвінки
На давно побліднілих газонах
І гортає пожовклі сторінки
У старих чорно-білих альбомах.

Ось на фото дарунок від бабці ─
Поміж часом і снів заметілі
Рукавички у мене на пальцях
Світло-сині, не чорно-білі!

Пам'ять прагне чогось забутого,
Все шукає якогось спогаду…
Може, слова колись не почутого;
Може, правди, а, може, здогаду.

Ох і довгі ж у тебе пальці
До листів, що застрягли в скриньках!
Посидим на сусідській лавці
І додому прийдем навшпиньки…

Автор: Вікторія Колісник
червень, 2016