Перейти до основного вмісту

Давай о хорошем. Простая наука - взлетать, если тянет ко дну...



 

Давай о хорошем. Ты любишь мультфильмы?
Конфеты? Ходить босиком?
Валяться в сугробах, звонить на мобильный,
"Целую" шепнуть перед сном?
А небо? А звезды? А ветер летящий?
А солнца лучи за окном?
А радугу летом, а ягоды в чаще?
Мурлыкать напару с котом)?..
Понежиться утром? Сходить за грибами?
Купаться вдвоем в камышах...
Давай о хорошем. О лучшем.О самых
Простых и понятных вещах.
Про утренний кофе и дым сигареты
(Да, вредно, но так зашибись!).
Давай проболтаем с тобой до рассвета
Ты любишь? Ну, вот, улыбнись.
А лирику в прозе? А песни Земфиры?
Собакино пузо чесать?
Давай, приходи. Есть коробка зефира.!
Ну, в общем, чего объяснять...
Депрессия, скука - поганая штука,
Но мы им объявим войну.
Давай о хорошем. Простая наука -
Взлетать, если тянет ко дну.
© Анечка Киреева
 
Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Спакувала в валізу іще одну Осінь...

Спакувала в валізу іще одну осінь. Стало важче нести. Стало більше "було". Ще одна павутинка заплуталась в коси, Ще одна борозенка зорала чоло . У букетику "буде" поменшало квітів, У молитвах ранкових побільшало слів. Щиро дякую Богу за рОки прожиті, За щасливі хвилини і ночі без снів. А з-за обрію сонце надії виносить, Будуть вЕсни і літо, і квіти в саду. Ще не фініш, я просто іще одну осінь Спакувала в валізу і далі піду. Спакувала в валізу іще одну Осінь... О.Грейнер
1 коментар
Докладніше

"Кричали ледарі: "Нам лідера! Хоч поганенького! Аби!"

З днем народження, вельмишановна пані Ліно!    "Кричали ледарі: "Нам лідера! Хоч поганенького! Аби!" На цю біду немає лікаря... Не дай Бог, бути лідером юрби! Шакали знову ошукали, тепер вони вже не шакали, тепер вони: то "за", то "проти", то шахраї, то патріоти. Доборолися! Добалакались! Досварилися, аж гримить! Україно, чи ти була колись незалежною хоч на мить: від кайданів, що волю сковують, від копит, що у душу б'ють, від чужих, що тебе скуповують, і своїх, що тебе продають?! Популяція! Нація! Маси! І сьогодні, і вчора, й колись українського пекла гримаси упеклися мені. Упеклись! Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство, і віки без голів'я вогонь, - хай він спалить усе це нікчемство, українського пекла вогонь!"                    Л. Костенко
Дописати коментар
Докладніше

Хочется легкого, светлого, нежного, раннего, хрупкого и пустопорожнего

Это - строки замечательного и гениального человека  - Эльдара Рязанова. Всегда с удовольствием сморю его фильмы и радуюсь, что Бог наградил человека такими талантами. Именно талантами, потому что Рязанов - многолик и необыкновенен. Его книги -это откровение, его фильмы - удивление, а стихи - мои струнки души. Хочется легкого, светлого, нежного, Раннего, хрупкого и пустопорожнего, И безрассудного, и безмятежного, Напрочь забытого и невозможного. Хочется рухнуть в траву непомятую, В небо уставить глаза завидущие, И окунуться в цветочные запахи, И без конца обожать все живущее. Хочется видеть изгиб и течение Синей реки средь курчавых кустарников, Впитывать кожею солнца свечение, В воду бросаться с мостков без купальников. Хочется милой наивной мелодии, Воздух глотать, словно ягоды спелые, Чтоб сумасбродно душа колобродила И чтобы сердце неслось ошалелое. Хочется встретиться с тем, что утрачено, Хоть на мгновенье упасть в это дальнее... Только за все, что промчалось, заплачено...
1 коментар
Докладніше