Автор Lisa Aisato Нехай підождуть невідкладні справи. Я надивлюсь на сонце і на трави. Наговорюся з добрими людьми. Не час минає, а минаєм ми. А ми минаєм…ми минаєм…так-то… А час – це тільки відбивання такту. Тік – так, тік – так…і в цьому вся трагічність. Час – не хвилини, час – віки і вічність. А день, і ніч, і звечора до рання – це тільки віхи цього проминання. Це тільки мить, уривочок, фрагмент. Остання нота ще бринить в повітрі, – дивися: Час, великий диригент, перевертає ноти на пюпітрі. # ЛінаКостенко
Про життя, про жінок, і про мене, зокрема...