Кава для панянок від Катерини

Подруженьки, які наші літа?!  Поспішно літо тисне на педалі. Минають дні, минають і свята. І молодість все далі, і все далі.  А ми ось тут, на перехресті жнив.  На роздоріжжі радості і болю.  Хтось поруч є, а хтось і не дожив.  Недолюбив, ненакупався вволю.  А ми ось тут із мріями й жалЕм.  Із болями, що оселились в серці.  У кожного з нас дюжина проблем.  У кожного до щастя свої дверці.  Але в нас спільні небо і поля.  Війна на сході, covid -19.  Наша столиця, батьківська земля.  Підкова на стіні й число тринадцять.  І Новий рік, і Паска, і Різдво.  Подруженьки, ми немовлята світу.  Ми носимо матусеньки шитво І пам"ятаємо накази Заповіту.  І наші сльози - відблиски душі.  І наші мрії - на ногах до смерті.  Подруженьки, ми рідні, не чужі.  Зустрілись у фейсбучній круговерті.  Автор - Галина Потопляк