НЕКОТОРЫЕ ДУМАЮТ, ЧТО ОНИ
ПОДНЯЛИСЬ.
НА САМОМ ДЕЛЕ ОНИ ПРОСТО ВСПЛЫЛИ…
Спакувала в валізу іще одну осінь. Стало важче нести. Стало більше "було". Ще одна павутинка заплуталась в коси, Ще одна борозенка зорала чоло . У букетику "буде" поменшало квітів, У молитвах ранкових побільшало слів. Щиро дякую Богу за рОки прожиті, За щасливі хвилини і ночі без снів. А з-за обрію сонце надії виносить, Будуть вЕсни і літо, і квіти в саду. Ще не фініш, я просто іще одну осінь Спакувала в валізу і далі піду. Спакувала в валізу іще одну Осінь... О.Грейнер
Як часто поруч зустрічаєш саме таких людей, які на карикатурі. Хочеться мати таких, яким довіряєш, які тебе підтримують, а не створюють штучну ілюзію, що вони інші.
ВідповістиВидалитиСогласна с тобой, Ириш. Когда я задумываюсь о тех, кто совсем недавно были рядом, и я помогала им "всплывать", чувствую себя нехорошо. Но меня спасает мой жизненный принцип: "К чистому не пристанет". Время и пространство - вот истинные судьи.
ВідповістиВидалитиА ведь стоит кому то из низов сдвинуться в сторону и ...
ВідповістиВидалитиК сожалению, я уже не обольщаюсь. Мой опыт говорит, что обязательно кто-то успеет занять место того, кто попытался сдвинуться...
ВідповістиВидалити