![]() |
Художниця - Старовойтова Н.В.
Осінь – час, коли сумно стає без причини,
Коли врода і щем ось стоять на одній площині,
Коли ще без дощу, та душа вже таки замастилась,
Коли вітер у очі лукавить і свище: «люблю-ю-ю!».
Осінь – час, коли пахне полинно багаття,
Коли поле-сіряк не ховає свою наготу,
Коли пташка не будить, як скорше, тебе на світанні,
Коли пальці холодні зривають калину в садку.
Осінь – час, коли біль закрадається в груди,
Коли ніч на коні і уже не змагається з днем,
Коли душу примерзлу ховають у одяг люди.
Осінь – час для очей, а для серця – незримий щем…
© Оксана КУЗІВ
Коментарі
Дописати коментар